CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
3 Цар. 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

3-я книга Царств

Глава 1

1 Когда царь4428 Давид1732 состарился,2204 вошел935 в преклонные лета,3117 то покрывали3680 его одеждами,899 но не мог он согреться.3179

2 И сказали559 ему слуги5650 его: пусть поищут1245 для господина113 нашего царя4428 молодую5291 девицу,1330 чтоб она предстояла5975 царю4428 и ходила5532 за ним и лежала79012436 с ним, — и будет2552 тепло2552 господину113 нашему, царю.4428

3 И искали1245 красивой3303 девицы5291 во всех пределах1366 Израильских,3478 и нашли4672 Ависагу49 Сунамитянку,7767 и привели935 ее к царю.4428

4 Девица5291 была очень3966 красива,3303 и ходила5532 она за царем4428 и прислуживала8334 ему; но царь4428 не познал3045 ее.

5 Адония,138 сын1121 Аггифы,2294 возгордившись4984 говорил:559 я буду4427 царем.4427 И завел6213 себе колесницы7393 и всадников6571 и пятьдесят2572 человек376 скороходов.7323

6 Отец1 же никогда3117 не стеснял6087 его вопросом:559 для чего ты это делаешь?6213 Он же был очень3966 красив28968389 и родился3205 ему после310 Авессалома.53

7 И советовался1697 он с Иоавом,3097 сыном1121 Саруиным,6870 и с Авиафаром54 священником,3548 и они помогали5826 Адонии.138

8 Но священник3548 Садок6659 и Ванея,1141 сын1121 Иодаев,3077 и пророк5030 Нафан,5416 и Семей,8096 и Рисий,7472 и сильные1368 Давидовы1732 не были на стороне Адонии.138

9 И заколол2076 Адония138 овец6629 и волов1241 и тельцов4806 у камня68 Зохелет,2120 что у681 источника Рогель,5883 и пригласил7121 всех братьев251 своих, сыновей1121 царя,4428 со всеми Иудеянами,5823063 служившими5650 у царя.4428

10 Пророка5030 же Нафана5416 и Ванею,1141 и тех сильных,1368 и Соломона,8010 брата251 своего, не пригласил.7121

11 Тогда Нафан5416 сказал559 Вирсавии,1339 матери517 Соломона,8010 говоря:559 слышала8085 ли ты, что Адония,138 сын1121 Аггифин,2294 сделался4427 царем,4427 а господин наш113 Давид1732 не знает3045 о том?

12 Теперь, вот, я советую32896098 тебе: спасай4422 жизнь5315 твою и жизнь5315 сына1121 твоего Соломона.8010

13 Иди3212 и войди935 к царю4428 Давиду1732 и скажи559 ему: не клялся7650 ли ты, господин113 мой царь,4428 рабе519 твоей, говоря:559 «сын1121 твой Соломон8010 будет4427 царем4427 после310 меня и он сядет3427 на престоле3678 моем»? Почему же воцарился4427 Адония?138

14 И вот, когда ты еще будешь говорить1696 там с царем,4428 войду935 и я вслед310 за310 тобою и дополню4390 слова1697 твои.

15 Вирсавия1339 пошла935 к царю4428 в спальню;2315 царь4428 был очень3966 стар,2204 и Ависага49 Сунамитянка7767 прислуживала8334 царю;4428

16 и наклонилась6915 Вирсавия1339 и поклонилась7812 царю;4428 и сказал559 царь:4428 что тебе?

17 Она сказала559 ему: господин113 мой царь! ты клялся7650 рабе519 твоей Господом3068 Богом430 твоим: «сын1121 твой Соломон8010 будет4427 царствовать4427 после310 меня и он сядет3427 на престоле3678 моем».

18 А теперь, вот, Адония138 воцарился,4427 и ты, господин113 мой царь,4428 не знаешь3045 о том.

19 И заколол2076 он множество7230 волов,7794 тельцов4806 и овец,6629 и пригласил7121 всех сыновей1121 царских4428 и священника3548 Авиафара,54 и военачальника82696635 Иоава;3097 Соломона8010 же, раба5650 твоего, не пригласил.7121

20 Но ты, господин113 мой, — царь,4428 и глаза5869 всех Израильтян3478 устремлены на тебя, чтобы ты объявил5046 им, кто сядет3427 на престоле3678 господина113 моего царя4428 после310 него;

21 иначе, когда господин113 мой царь4428 почиет7901 с отцами1 своими, падет обвинение2400 на меня и на сына1121 моего Соломона.8010

22 Когда она еще говорила1696 с царем,4428 пришел935 и пророк5030 Нафан.5416

23 И сказали5046 царю,4428 говоря:559 вот Нафан5416 пророк.5030 И вошел935 он к царю4428 и поклонился7812 царю4428 лицем639 до земли.776

24 И сказал559 Нафан:5416 господин113 мой царь!4428 сказал559 ли ты: «Адония138 будет4427 царствовать4427 после310 меня и он сядет3427 на престоле3678 моем»?

25 Потому что он ныне сошел3381 и заколол2076 множество7230 волов,7794 тельцов4806 и овец,6629 и пригласил7121 всех сыновей1121 царских4428 и военачальников82696635 и священника3548 Авиафара,54 и вот, они едят398 и пьют8354 у него и говорят:559 да живет2421 царь4428 Адония!138

26 А меня, раба5650 твоего, и священника3548 Садока,6659 и Ванею,1141 сына1121 Иодаева,3077 и Соломона,8010 раба5650 твоего, не пригласил.7121

27 Не сталось1961 ли это по воле господина113 моего царя,4428 и для чего ты не открыл3045 рабу5650 твоему, кто сядет3427 на престоле3678 господина113 моего царя4428 после310 него?

28 И отвечал6030 царь4428 Давид1732 и сказал:559 позовите7121 ко мне Вирсавию.1339 И вошла935 она и стала5975 пред3942 царем.4428

29 И клялся7650 царь4428 и сказал:559 жив2416 Господь,3068 избавлявший6299 душу5315 мою от всякой беды!6869

30 Как я клялся7650 тебе Господом3068 Богом430 Израилевым,3478 говоря,559 что Соломон,8010 сын1121 твой, будет4427 царствовать4427 после310 меня и он сядет3427 на престоле3678 моем вместо меня, так я и сделаю6213 это сегодня.3117

31 И наклонилась6915 Вирсавия1339 лицем639 до земли,776 и поклонилась7812 царю,4428 и сказала:559 да живет2421 господин113 мой царь4428 Давид1732 во веки!5769

32 И сказал559 царь4428 Давид:1732 позовите7121 ко мне священника3548 Садока6659 и пророка5030 Нафана5416 и Ванею,1141 сына1121 Иодаева.3077 И вошли935 они к царю.4428

33 И сказал559 им царь:4428 возьмите3947 с собою слуг5650 господина113 вашего и посадите7392 Соломона,8010 сына1121 моего, на мула6506 моего, и сведите3381 его к Гиону,1521

34 и да помажет4886 его там Садок6659 священник3548 и Нафан5416 пророк5030 в царя4428 над Израилем,3478 и затрубите8628 трубою7782 и возгласите:559 да живет2421 царь4428 Соломон!8010

35 Потом проводите5927310 его назад, и он придет935 и сядет3427 на престоле3678 моем; он будет4427 царствовать4427 вместо меня; ему завещал6680 я быть вождем5057 Израиля3478 и Иуды.3063

36 И отвечал6030 Ванея,1141 сын1121 Иодаев,3077 царю4428 и сказал:559 аминь,543 — да скажет559 так Господь3068 Бог430 господина113 моего царя!4428

37 Как был Господь3068 Бог с господином113 моим царем,4428 так да будет Он с Соломоном8010 и да возвеличит1431 престол3678 его более престола3678 господина113 моего царя4428 Давида!1732

38 И пошли3381 Садок6659 священник3548 и Нафан5416 пророк5030 и Ванея,1141 сын1121 Иодая,3077 и Хелефеи3774 и Фелефеи,6432 и посадили7392 Соломона8010 на мула6506 царя4428 Давида,1732 и повели3212 его к Гиону.1521

39 И взял3947 Садок6659 священник3548 рог7161 с елеем8081 из скинии168 и помазал4886 Соломона.8010 И затрубили8628 трубою,7782 и весь народ5971 восклицал:559 да живет2421 царь4428 Соломон!8010

40 И весь народ5971 провожал5927 Соломона, и играл2490 народ5971 на свирелях,2485 и весьма1419 радовался,8056 так что земля776 расседалась1234 от криков6963 его.

41 И услышал8085 Адония138 и все приглашенные7121 им, как только перестали3615 есть;398 а Иоав,3097 услышав8085 звук6963 трубы,7782 сказал:559 отчего этот шум6963 волнующегося1993 города?7151

42 Еще он говорил,1696 как пришел935 Ионафан,3129 сын1121 священника3548 Авиафара.54 И сказал559 Адония:138 войди;935 ты — честный2428 человек376 и несешь1319 добрую2896 весть.1319

43 И отвечал6030 Ионафан3129 и сказал559 Адонии:138 да,61 господин113 наш царь4428 Давид1732 поставил4427 Соломона8010 царем;4427

44 и послал7971 царь4428 с ним Садока6659 священника3548 и Нафана5416 пророка,5030 и Ванею,1141 сына1121 Иодая,3077 и Хелефеев3774 и Фелефеев,6432 и они посадили7392 его на мула6506 царского;4428

45 и помазали4886 его Садок6659 священник3548 и Нафан5416 пророк5030 в царя4428 в Гионе,1521 и оттуда отправились5927 с радостью,8056 и пришел1949 в1949 движение1949 город.7151 Вот отчего шум,6963 который вы слышите.8085

46 И Соломон8010 уже сел3427 на царском4410 престоле.3678

47 И слуги5650 царя4428 приходили935 поздравить1288 господина113 нашего царя4428 Давида,1732 говоря:559 Бог430 твой да прославит3190 имя8034 Соломона8010 более твоего имени8034 и да возвеличит1431 престол3678 его более твоего престола.3678 И поклонился7812 царь4428 на ложе4904 своем,

48 и сказал559 царь4428 так: «благословен1288 Господь3068 Бог430 Израилев,3478 Который сегодня3117 дал5414 сидящего3427 на престоле3678 моем, и очи5869 мои видят7200 это!»

49 Тогда испугались2729 и встали6965 все приглашенные,7121 которые были у Адонии,138 и пошли3212 каждый376 своею дорогою.1870

50 Адония138 же, боясь3372 Соломона,8010 встал6965 и пошел3212 и ухватился2388 за роги7161 жертвенника.4196

51 И донесли5046 Соломону,8010 говоря:559 вот, Адония138 боится3372 царя4428 Соломона,8010 и вот, он держится270 за роги7161 жертвенника,4196 говоря:559 пусть поклянется7650 мне теперь царь4428 Соломон,8010 что он не умертвит4191 раба5650 своего мечом.2719

52 И сказал559 Соломон:8010 если он будет человеком1121 честным,2428 то ни один волос8185 его не упадет5307 на землю;776 если же найдется4672 в нем лукавство,7451 то умрет.4191

53 И послал7971 царь4428 Соломон,8010 и привели3381 его от жертвенника.4196 И он пришел935 и поклонился7812 царю4428 Соломону;8010 и сказал559 ему Соломон:8010 иди3212 в дом1004 свой.

1-а царiв

Розділ 1

1 А Давид поста́рів, увійшов у літа. І покривали його одежами, та не було йому те́пло.

2 І сказали йому його раби: „Нехай пошукають для пана царя молоду ді́вчину, — і стане вона перед царем, і буде йому за догля́дачку. І буде вона лежати при лоні твоїм, — і буде те́пло панові цареві!“

3 І шукали ді́вчину вродли́ву по всій Ізраїлевій границі, та й знайшли шунаммі́тку Авіша́ґ, і привели́ її до царя.

4 А та ді́вчина була дуже вродли́ва. І була́ вона цареві догля́дачкою, і прислуго́вувала йому, та цар не пізнав її.

5 А Адо́нія, син Хаґґітин, бундю́чився та говорив: „Я буду царювати!“ І справив він собі по́воза та верхівців, та п'ятдесят чоловіка бігунів перед собою.

6 А батько його ніко́ли його не засмучував, щоб сказати: „Чому́ ти так робиш?“ А він також був дуже вродли́вий, і мати народила його по Авесаломі.

7 І мав він змову з Йоавом, сином Церуї, та зо священиком Евіятаром, — і вони помагали Адонії.

8 А священик Садок, і Беная, син Єгоядин, і пророк Ната́н, і Шім'ї, і Реї та Давидові лицарі не були з Адонією.

9 І приніс Адо́нія в жертву худоби дрібно́ї та худоби великої, та худоби ситої при Евен-Газзохелеті, що при Ен-Роґелі, і закли́кав усіх братів своїх, царськи́х синів, та всіх Юдиних мужів, царськи́х слуг.

10 А пророка Натана, і Бенаю, і лицарів та брата свого Соломона він не покли́кав.

11 І сказав Ната́н до Вірсаві́ї, Соломонової матері, говорячи: „Чи ти не чула, що зацарюва́в Адо́нія, син Хаґґітин, а пан наш Давид не знає про те?

12 А тепер іди, я тобі пора́джу, — і рятуй життя своє та життя сина свого Соломо́на!

13 Іди, і вві́йдеш до царя Давида та й скажеш до нього: Чи ж не ти, пане мій ца́рю, присягнув був своїй невільниці, говорячи: Син твій Соломо́н буде царюва́ти по мені, і він буде сидіти на троні моїм. Чому́ ж зацарюва́в Адо́нія?

14 Ото, ти ще будеш говорити там із царем, а я ввійду́ за тобою, і потверджу́ слова твої“.

15 І ввійшла Вірсаві́я до царя в кімна́ту, — а цар був дуже стари́й, і шунаммітка Авішаґ послуго́вувала цареві.

16 І похилилася Вірсавія, і вклонилася цареві до землі. А цар сказав: „Що́ тобі?“

17 І вона сказала йому: „Пане мій, ти присягнув був своїй невільниці Господом, Богом своїм: Соломо́н, син твій, буде царювати по мені, і він сидітиме на троні моїм.

18 А тепер ось зацарюва́в Адо́нія, а ти, пане мій ца́рю, не знаєш про те.

19 І приніс він у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібно́ї, і покликав усіх царськи́х синів, і священика Евіятара та Йоава, вождя́ війська, а раба твого Соломо́на не покликав.

20 А ти, пане мій ца́рю, — очі всього Ізраїля на тобі, щоб ти сказав їм, хто́ буде сидіти на троні пана мого царя по ньому.

21 Іна́кше станеться, як спочи́не пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломо́н винними“.

22 І ось, ще вона говорила з царем, а прийшов пророк Ната́н.

23 І доне́сли цареві, говорячи: „Ось пророк Ната́н!“ І ввійшов він перед цареве обличчя, і впав перед царем обличчям своїм до землі.

24 І сказав Ната́н: „Пане мій ца́рю! Чи ти сказав: Адонія буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм?

25 Бо зійшов він сьогодні, і приніс у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібно́ї. І він покли́кав усіх царськи́х синів, і провідників ві́йська, і священика Евіятара, і ось вони їдять та п'ють перед ним, і говорять: Нехай живе цар Адо́нія!

26 А мене — я раб твій! — і священика Садо́ка, і Бена́ю, сина Єгоядиного, та раба твого Соломона не покли́кав.

27 Чи ця річ була від пана мого царя, а ти не повідо́мив раба свого, хто́ буде сидіти на троні мого пана царя по ньому?“

28 А цар Давид відповів та й сказав: „Покличте мені Вірсаві́ю!“ І прийшла́ вона перед царське́ обличчя, і стала перед царем.

29 І присягну́в цар та й сказав: „Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого лиха, —

30 як присягнув я тобі Господом, Богом Ізраїля, говорячи: Син твій Соломо́н буде царюва́ти по мені, і він буде сидіти на моєму троні замість мене, — так я й зроблю́ цього дня!“

31 І вклонилася Вірсаві́я обличчям своїм до землі, і впала перед царем та й сказала: „Нехай живе пан мій, цар Давид, навіки!“

32 І сказав цар Давид: „Покличте мені священика Садо́ка, і пророка Ната́на та Бена́ю, сина Єгоя́диного“. І поприхо́дили вони перед царе́ве обличчя.

33 І сказав цар до них: Візьміть із собою слуг вашого пана, і посадіть мого сина Соломона на мою му́лицю, і зведіть його до Ґіхону.

34 А там помаже його священик Садок та пророк Натан на царя над Ізраїлем. І засурмі́ть у сурму́ та й скрикнете: Нехай живе цар Соломон!

35 Потім пі́дете за ним, а він уві́йде та й сяде на моєму троні, і він буде царюва́ти замість мене, і йому наказав я бути володарем над Ізраїлем та над Юдою“.

36 І відповів Беная, син Єгоядин, та й сказав: „Амінь. Так нехай скаже Господь, Бог пана мого царя!

37 Як був Госпо́дь із паном моїм царем, так нехай буде з Соломоном, і нехай Він звели́чить трон його над трона пана мого царя Давида!“

38 І пішов священик Садок та пророк Натан, і Беная, син Єгоядин, і керетянин, і пелетянин, і посадили Соломона на мулицю царя Давида, та й повели́ його до Ґіхону.

39 І взяв священик Садок рога оливи із скинії, та й помазав Соломона. І засурми́ли в сурму́, та й кричав увесь народ: „Нехай живе цар Соломон!“

40 І піднявся за ним ввесь народ. А народ грав на сопі́лках та радів великою радістю, аж земля розпада́лася від їхнього голосу!

41 І почув це Адонія та всі покли́кані, що були з ним, а вони тількищо скінчи́ли їсти. І почув Йоав голос сурми́ та й сказав: „Що це за крик та гамір у місті?“

42 Ще він говорив, аж ось прихо́дить Йоанатан, син священика Евіятара. А Адонія сказав: „Увійди, бо ти муж гідний, і звісти нам щось добре!“

43 І відповів Йонатан та й сказав до Адонії: „Таж пан наш цар Давид настанови́в на царя Соломона!

44 І послав із ним цар священика Садока та пророка Натана, і Бенаю, Єгоядиного сина, і керетянина, і пелетянина, і вони посадили його на царську́ му́лицю.

45 І пома́зали його в Ґіхоні священик Садок та пророк Натан на царя. І повихо́дили вони звідти веселі, і зашуміло місто. Це той голос, що ви чули.

46 І Соломон уже засів на троні царства.

47 І також посхо́дилися царські́ слу́ги, щоб поблагословити нашого пана царя Давида, говорячи: Нехай Бог твій учинить Соломонове ім'я́ славнішим від твого імени, і нехай звеличить його трон над трона твого́! І вклонився цар на ло́жі своїм.

48 І сказав цар так: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що сьогодні дав сидя́чого на моїм троні, а мої очі те бачать!“

49 І затремтіли, і повставали всі покли́кані, що були з Адонією, і пішли кожен на доро́гу свою...

50 А Адонія боявся Соломона. І встав він, і пішов, і схопи́вся за роги же́ртівника.

51 І донесено Соломонові, кажучи: „Ось Адо́нія злякався царя Соломона, й ось він схопи́вся за роги же́ртівника, кажучи: Нехай цар Соломон зараз присягне́ мені, що не вб'є свого раба мече́м!“

52 І сказав Соломон: „Якщо він буде му́жем че́сним, ані волоси́на його не впаде на землю! А якщо зна́йдеться в ньому зло, то помре“.

53 І послав цар Соломон, і відвели́ його від же́ртівника. І прийшов він, і впав перед царем Соломоном, а Соломон йому сказав: „Іди до свого дому!“

3-я книга Царств

Глава 1

1-а царiв

Розділ 1

1 Когда царь4428 Давид1732 состарился,2204 вошел935 в преклонные лета,3117 то покрывали3680 его одеждами,899 но не мог он согреться.3179

1 А Давид поста́рів, увійшов у літа. І покривали його одежами, та не було йому те́пло.

2 И сказали559 ему слуги5650 его: пусть поищут1245 для господина113 нашего царя4428 молодую5291 девицу,1330 чтоб она предстояла5975 царю4428 и ходила5532 за ним и лежала79012436 с ним, — и будет2552 тепло2552 господину113 нашему, царю.4428

2 І сказали йому його раби: „Нехай пошукають для пана царя молоду ді́вчину, — і стане вона перед царем, і буде йому за догля́дачку. І буде вона лежати при лоні твоїм, — і буде те́пло панові цареві!“

3 И искали1245 красивой3303 девицы5291 во всех пределах1366 Израильских,3478 и нашли4672 Ависагу49 Сунамитянку,7767 и привели935 ее к царю.4428

3 І шукали ді́вчину вродли́ву по всій Ізраїлевій границі, та й знайшли шунаммі́тку Авіша́ґ, і привели́ її до царя.

4 Девица5291 была очень3966 красива,3303 и ходила5532 она за царем4428 и прислуживала8334 ему; но царь4428 не познал3045 ее.

4 А та ді́вчина була дуже вродли́ва. І була́ вона цареві догля́дачкою, і прислуго́вувала йому, та цар не пізнав її.

5 Адония,138 сын1121 Аггифы,2294 возгордившись4984 говорил:559 я буду4427 царем.4427 И завел6213 себе колесницы7393 и всадников6571 и пятьдесят2572 человек376 скороходов.7323

5 А Адо́нія, син Хаґґітин, бундю́чився та говорив: „Я буду царювати!“ І справив він собі по́воза та верхівців, та п'ятдесят чоловіка бігунів перед собою.

6 Отец1 же никогда3117 не стеснял6087 его вопросом:559 для чего ты это делаешь?6213 Он же был очень3966 красив28968389 и родился3205 ему после310 Авессалома.53

6 А батько його ніко́ли його не засмучував, щоб сказати: „Чому́ ти так робиш?“ А він також був дуже вродли́вий, і мати народила його по Авесаломі.

7 И советовался1697 он с Иоавом,3097 сыном1121 Саруиным,6870 и с Авиафаром54 священником,3548 и они помогали5826 Адонии.138

7 І мав він змову з Йоавом, сином Церуї, та зо священиком Евіятаром, — і вони помагали Адонії.

8 Но священник3548 Садок6659 и Ванея,1141 сын1121 Иодаев,3077 и пророк5030 Нафан,5416 и Семей,8096 и Рисий,7472 и сильные1368 Давидовы1732 не были на стороне Адонии.138

8 А священик Садок, і Беная, син Єгоядин, і пророк Ната́н, і Шім'ї, і Реї та Давидові лицарі не були з Адонією.

9 И заколол2076 Адония138 овец6629 и волов1241 и тельцов4806 у камня68 Зохелет,2120 что у681 источника Рогель,5883 и пригласил7121 всех братьев251 своих, сыновей1121 царя,4428 со всеми Иудеянами,5823063 служившими5650 у царя.4428

9 І приніс Адо́нія в жертву худоби дрібно́ї та худоби великої, та худоби ситої при Евен-Газзохелеті, що при Ен-Роґелі, і закли́кав усіх братів своїх, царськи́х синів, та всіх Юдиних мужів, царськи́х слуг.

10 Пророка5030 же Нафана5416 и Ванею,1141 и тех сильных,1368 и Соломона,8010 брата251 своего, не пригласил.7121

10 А пророка Натана, і Бенаю, і лицарів та брата свого Соломона він не покли́кав.

11 Тогда Нафан5416 сказал559 Вирсавии,1339 матери517 Соломона,8010 говоря:559 слышала8085 ли ты, что Адония,138 сын1121 Аггифин,2294 сделался4427 царем,4427 а господин наш113 Давид1732 не знает3045 о том?

11 І сказав Ната́н до Вірсаві́ї, Соломонової матері, говорячи: „Чи ти не чула, що зацарюва́в Адо́нія, син Хаґґітин, а пан наш Давид не знає про те?

12 Теперь, вот, я советую32896098 тебе: спасай4422 жизнь5315 твою и жизнь5315 сына1121 твоего Соломона.8010

12 А тепер іди, я тобі пора́джу, — і рятуй життя своє та життя сина свого Соломо́на!

13 Иди3212 и войди935 к царю4428 Давиду1732 и скажи559 ему: не клялся7650 ли ты, господин113 мой царь,4428 рабе519 твоей, говоря:559 «сын1121 твой Соломон8010 будет4427 царем4427 после310 меня и он сядет3427 на престоле3678 моем»? Почему же воцарился4427 Адония?138

13 Іди, і вві́йдеш до царя Давида та й скажеш до нього: Чи ж не ти, пане мій ца́рю, присягнув був своїй невільниці, говорячи: Син твій Соломо́н буде царюва́ти по мені, і він буде сидіти на троні моїм. Чому́ ж зацарюва́в Адо́нія?

14 И вот, когда ты еще будешь говорить1696 там с царем,4428 войду935 и я вслед310 за310 тобою и дополню4390 слова1697 твои.

14 Ото, ти ще будеш говорити там із царем, а я ввійду́ за тобою, і потверджу́ слова твої“.

15 Вирсавия1339 пошла935 к царю4428 в спальню;2315 царь4428 был очень3966 стар,2204 и Ависага49 Сунамитянка7767 прислуживала8334 царю;4428

15 І ввійшла Вірсаві́я до царя в кімна́ту, — а цар був дуже стари́й, і шунаммітка Авішаґ послуго́вувала цареві.

16 и наклонилась6915 Вирсавия1339 и поклонилась7812 царю;4428 и сказал559 царь:4428 что тебе?

16 І похилилася Вірсавія, і вклонилася цареві до землі. А цар сказав: „Що́ тобі?“

17 Она сказала559 ему: господин113 мой царь! ты клялся7650 рабе519 твоей Господом3068 Богом430 твоим: «сын1121 твой Соломон8010 будет4427 царствовать4427 после310 меня и он сядет3427 на престоле3678 моем».

17 І вона сказала йому: „Пане мій, ти присягнув був своїй невільниці Господом, Богом своїм: Соломо́н, син твій, буде царювати по мені, і він сидітиме на троні моїм.

18 А теперь, вот, Адония138 воцарился,4427 и ты, господин113 мой царь,4428 не знаешь3045 о том.

18 А тепер ось зацарюва́в Адо́нія, а ти, пане мій ца́рю, не знаєш про те.

19 И заколол2076 он множество7230 волов,7794 тельцов4806 и овец,6629 и пригласил7121 всех сыновей1121 царских4428 и священника3548 Авиафара,54 и военачальника82696635 Иоава;3097 Соломона8010 же, раба5650 твоего, не пригласил.7121

19 І приніс він у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібно́ї, і покликав усіх царськи́х синів, і священика Евіятара та Йоава, вождя́ війська, а раба твого Соломо́на не покликав.

20 Но ты, господин113 мой, — царь,4428 и глаза5869 всех Израильтян3478 устремлены на тебя, чтобы ты объявил5046 им, кто сядет3427 на престоле3678 господина113 моего царя4428 после310 него;

20 А ти, пане мій ца́рю, — очі всього Ізраїля на тобі, щоб ти сказав їм, хто́ буде сидіти на троні пана мого царя по ньому.

21 иначе, когда господин113 мой царь4428 почиет7901 с отцами1 своими, падет обвинение2400 на меня и на сына1121 моего Соломона.8010

21 Іна́кше станеться, як спочи́не пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломо́н винними“.

22 Когда она еще говорила1696 с царем,4428 пришел935 и пророк5030 Нафан.5416

22 І ось, ще вона говорила з царем, а прийшов пророк Ната́н.

23 И сказали5046 царю,4428 говоря:559 вот Нафан5416 пророк.5030 И вошел935 он к царю4428 и поклонился7812 царю4428 лицем639 до земли.776

23 І доне́сли цареві, говорячи: „Ось пророк Ната́н!“ І ввійшов він перед цареве обличчя, і впав перед царем обличчям своїм до землі.

24 И сказал559 Нафан:5416 господин113 мой царь!4428 сказал559 ли ты: «Адония138 будет4427 царствовать4427 после310 меня и он сядет3427 на престоле3678 моем»?

24 І сказав Ната́н: „Пане мій ца́рю! Чи ти сказав: Адонія буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм?

25 Потому что он ныне сошел3381 и заколол2076 множество7230 волов,7794 тельцов4806 и овец,6629 и пригласил7121 всех сыновей1121 царских4428 и военачальников82696635 и священника3548 Авиафара,54 и вот, они едят398 и пьют8354 у него и говорят:559 да живет2421 царь4428 Адония!138

25 Бо зійшов він сьогодні, і приніс у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібно́ї. І він покли́кав усіх царськи́х синів, і провідників ві́йська, і священика Евіятара, і ось вони їдять та п'ють перед ним, і говорять: Нехай живе цар Адо́нія!

26 А меня, раба5650 твоего, и священника3548 Садока,6659 и Ванею,1141 сына1121 Иодаева,3077 и Соломона,8010 раба5650 твоего, не пригласил.7121

26 А мене — я раб твій! — і священика Садо́ка, і Бена́ю, сина Єгоядиного, та раба твого Соломона не покли́кав.

27 Не сталось1961 ли это по воле господина113 моего царя,4428 и для чего ты не открыл3045 рабу5650 твоему, кто сядет3427 на престоле3678 господина113 моего царя4428 после310 него?

27 Чи ця річ була від пана мого царя, а ти не повідо́мив раба свого, хто́ буде сидіти на троні мого пана царя по ньому?“

28 И отвечал6030 царь4428 Давид1732 и сказал:559 позовите7121 ко мне Вирсавию.1339 И вошла935 она и стала5975 пред3942 царем.4428

28 А цар Давид відповів та й сказав: „Покличте мені Вірсаві́ю!“ І прийшла́ вона перед царське́ обличчя, і стала перед царем.

29 И клялся7650 царь4428 и сказал:559 жив2416 Господь,3068 избавлявший6299 душу5315 мою от всякой беды!6869

29 І присягну́в цар та й сказав: „Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого лиха, —

30 Как я клялся7650 тебе Господом3068 Богом430 Израилевым,3478 говоря,559 что Соломон,8010 сын1121 твой, будет4427 царствовать4427 после310 меня и он сядет3427 на престоле3678 моем вместо меня, так я и сделаю6213 это сегодня.3117

30 як присягнув я тобі Господом, Богом Ізраїля, говорячи: Син твій Соломо́н буде царюва́ти по мені, і він буде сидіти на моєму троні замість мене, — так я й зроблю́ цього дня!“

31 И наклонилась6915 Вирсавия1339 лицем639 до земли,776 и поклонилась7812 царю,4428 и сказала:559 да живет2421 господин113 мой царь4428 Давид1732 во веки!5769

31 І вклонилася Вірсаві́я обличчям своїм до землі, і впала перед царем та й сказала: „Нехай живе пан мій, цар Давид, навіки!“

32 И сказал559 царь4428 Давид:1732 позовите7121 ко мне священника3548 Садока6659 и пророка5030 Нафана5416 и Ванею,1141 сына1121 Иодаева.3077 И вошли935 они к царю.4428

32 І сказав цар Давид: „Покличте мені священика Садо́ка, і пророка Ната́на та Бена́ю, сина Єгоя́диного“. І поприхо́дили вони перед царе́ве обличчя.

33 И сказал559 им царь:4428 возьмите3947 с собою слуг5650 господина113 вашего и посадите7392 Соломона,8010 сына1121 моего, на мула6506 моего, и сведите3381 его к Гиону,1521

33 І сказав цар до них: Візьміть із собою слуг вашого пана, і посадіть мого сина Соломона на мою му́лицю, і зведіть його до Ґіхону.

34 и да помажет4886 его там Садок6659 священник3548 и Нафан5416 пророк5030 в царя4428 над Израилем,3478 и затрубите8628 трубою7782 и возгласите:559 да живет2421 царь4428 Соломон!8010

34 А там помаже його священик Садок та пророк Натан на царя над Ізраїлем. І засурмі́ть у сурму́ та й скрикнете: Нехай живе цар Соломон!

35 Потом проводите5927310 его назад, и он придет935 и сядет3427 на престоле3678 моем; он будет4427 царствовать4427 вместо меня; ему завещал6680 я быть вождем5057 Израиля3478 и Иуды.3063

35 Потім пі́дете за ним, а він уві́йде та й сяде на моєму троні, і він буде царюва́ти замість мене, і йому наказав я бути володарем над Ізраїлем та над Юдою“.

36 И отвечал6030 Ванея,1141 сын1121 Иодаев,3077 царю4428 и сказал:559 аминь,543 — да скажет559 так Господь3068 Бог430 господина113 моего царя!4428

36 І відповів Беная, син Єгоядин, та й сказав: „Амінь. Так нехай скаже Господь, Бог пана мого царя!

37 Как был Господь3068 Бог с господином113 моим царем,4428 так да будет Он с Соломоном8010 и да возвеличит1431 престол3678 его более престола3678 господина113 моего царя4428 Давида!1732

37 Як був Госпо́дь із паном моїм царем, так нехай буде з Соломоном, і нехай Він звели́чить трон його над трона пана мого царя Давида!“

38 И пошли3381 Садок6659 священник3548 и Нафан5416 пророк5030 и Ванея,1141 сын1121 Иодая,3077 и Хелефеи3774 и Фелефеи,6432 и посадили7392 Соломона8010 на мула6506 царя4428 Давида,1732 и повели3212 его к Гиону.1521

38 І пішов священик Садок та пророк Натан, і Беная, син Єгоядин, і керетянин, і пелетянин, і посадили Соломона на мулицю царя Давида, та й повели́ його до Ґіхону.

39 И взял3947 Садок6659 священник3548 рог7161 с елеем8081 из скинии168 и помазал4886 Соломона.8010 И затрубили8628 трубою,7782 и весь народ5971 восклицал:559 да живет2421 царь4428 Соломон!8010

39 І взяв священик Садок рога оливи із скинії, та й помазав Соломона. І засурми́ли в сурму́, та й кричав увесь народ: „Нехай живе цар Соломон!“

40 И весь народ5971 провожал5927 Соломона, и играл2490 народ5971 на свирелях,2485 и весьма1419 радовался,8056 так что земля776 расседалась1234 от криков6963 его.

40 І піднявся за ним ввесь народ. А народ грав на сопі́лках та радів великою радістю, аж земля розпада́лася від їхнього голосу!

41 И услышал8085 Адония138 и все приглашенные7121 им, как только перестали3615 есть;398 а Иоав,3097 услышав8085 звук6963 трубы,7782 сказал:559 отчего этот шум6963 волнующегося1993 города?7151

41 І почув це Адонія та всі покли́кані, що були з ним, а вони тількищо скінчи́ли їсти. І почув Йоав голос сурми́ та й сказав: „Що це за крик та гамір у місті?“

42 Еще он говорил,1696 как пришел935 Ионафан,3129 сын1121 священника3548 Авиафара.54 И сказал559 Адония:138 войди;935 ты — честный2428 человек376 и несешь1319 добрую2896 весть.1319

42 Ще він говорив, аж ось прихо́дить Йоанатан, син священика Евіятара. А Адонія сказав: „Увійди, бо ти муж гідний, і звісти нам щось добре!“

43 И отвечал6030 Ионафан3129 и сказал559 Адонии:138 да,61 господин113 наш царь4428 Давид1732 поставил4427 Соломона8010 царем;4427

43 І відповів Йонатан та й сказав до Адонії: „Таж пан наш цар Давид настанови́в на царя Соломона!

44 и послал7971 царь4428 с ним Садока6659 священника3548 и Нафана5416 пророка,5030 и Ванею,1141 сына1121 Иодая,3077 и Хелефеев3774 и Фелефеев,6432 и они посадили7392 его на мула6506 царского;4428

44 І послав із ним цар священика Садока та пророка Натана, і Бенаю, Єгоядиного сина, і керетянина, і пелетянина, і вони посадили його на царську́ му́лицю.

45 и помазали4886 его Садок6659 священник3548 и Нафан5416 пророк5030 в царя4428 в Гионе,1521 и оттуда отправились5927 с радостью,8056 и пришел1949 в1949 движение1949 город.7151 Вот отчего шум,6963 который вы слышите.8085

45 І пома́зали його в Ґіхоні священик Садок та пророк Натан на царя. І повихо́дили вони звідти веселі, і зашуміло місто. Це той голос, що ви чули.

46 И Соломон8010 уже сел3427 на царском4410 престоле.3678

46 І Соломон уже засів на троні царства.

47 И слуги5650 царя4428 приходили935 поздравить1288 господина113 нашего царя4428 Давида,1732 говоря:559 Бог430 твой да прославит3190 имя8034 Соломона8010 более твоего имени8034 и да возвеличит1431 престол3678 его более твоего престола.3678 И поклонился7812 царь4428 на ложе4904 своем,

47 І також посхо́дилися царські́ слу́ги, щоб поблагословити нашого пана царя Давида, говорячи: Нехай Бог твій учинить Соломонове ім'я́ славнішим від твого імени, і нехай звеличить його трон над трона твого́! І вклонився цар на ло́жі своїм.

48 и сказал559 царь4428 так: «благословен1288 Господь3068 Бог430 Израилев,3478 Который сегодня3117 дал5414 сидящего3427 на престоле3678 моем, и очи5869 мои видят7200 это!»

48 І сказав цар так: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що сьогодні дав сидя́чого на моїм троні, а мої очі те бачать!“

49 Тогда испугались2729 и встали6965 все приглашенные,7121 которые были у Адонии,138 и пошли3212 каждый376 своею дорогою.1870

49 І затремтіли, і повставали всі покли́кані, що були з Адонією, і пішли кожен на доро́гу свою...

50 Адония138 же, боясь3372 Соломона,8010 встал6965 и пошел3212 и ухватился2388 за роги7161 жертвенника.4196

50 А Адонія боявся Соломона. І встав він, і пішов, і схопи́вся за роги же́ртівника.

51 И донесли5046 Соломону,8010 говоря:559 вот, Адония138 боится3372 царя4428 Соломона,8010 и вот, он держится270 за роги7161 жертвенника,4196 говоря:559 пусть поклянется7650 мне теперь царь4428 Соломон,8010 что он не умертвит4191 раба5650 своего мечом.2719

51 І донесено Соломонові, кажучи: „Ось Адо́нія злякався царя Соломона, й ось він схопи́вся за роги же́ртівника, кажучи: Нехай цар Соломон зараз присягне́ мені, що не вб'є свого раба мече́м!“

52 И сказал559 Соломон:8010 если он будет человеком1121 честным,2428 то ни один волос8185 его не упадет5307 на землю;776 если же найдется4672 в нем лукавство,7451 то умрет.4191

52 І сказав Соломон: „Якщо він буде му́жем че́сним, ані волоси́на його не впаде на землю! А якщо зна́йдеться в ньому зло, то помре“.

53 И послал7971 царь4428 Соломон,8010 и привели3381 его от жертвенника.4196 И он пришел935 и поклонился7812 царю4428 Соломону;8010 и сказал559 ему Соломон:8010 иди3212 в дом1004 свой.

53 І послав цар Соломон, і відвели́ його від же́ртівника. І прийшов він, і впав перед царем Соломоном, а Соломон йому сказав: „Іди до свого дому!“